«Апостолов первопрестольницы и вселенныя учители»

12 липня Православна Церква вшановує пам'ять первоверховних апостолів Петра і Павла. Дві, абсолютно різні постаті, які найбільш внесли вклад в розвиток Церкви. Тому і у Символі Віри говориться «Во дину и соборную апостольскую церковь».

Святий апостол Петро - старший брат апостола Андрія Первозванного - до своєї апостольської діяльності був рибаком, мав дружину і двох дітей і називався Симоном. Він був простим, , бідним і богобоязливим, як говорить про нього святитель Іоанн Златоуст. "Ти - Симон, син Йонин; будеш званий ти Кифа, що означає" камінь "(Петро)", - так сказав Господь, коли Андрій привів до Нього свого брата Петра (Ін. 1, 42). І хоча Петро відразу запалав палкою любов'ю до Господа, Спаситель не відразу покликав його на апостольське служіння, тоді коли зміцніли в ньому віра і рішучість. Незабаром Господь Сам відвідав будинок Петра і дотиком руки зцілив його тещу від гарячки (Мк. 1, 29-31). З трьох обраних Своїх учнів Господь удостоїв святого Петра бути свідком Своєї Божественної слави на Фаворі (Мф. 17, 1-9; Лк. 9, 28-36), Своєю Божественною сили при воскресінні дочки Яіра (Лк. 8, 41-56) , Свого Божественного молитовного бдіння в Гефсиманському саду (Мф. 26, 37-41). Апостол Петро був настільки гаряче відданий Господу Ісусу Христу в своєму служінні, що Господь частіше, ніж іншим, пускав йому виявляти свої людські немочі, будуйте цим і інших учнів, забувають слова: "Без Мене не можете творити нічого" (Ін. 15, 5 ). Так, наприклад, святий Петро був єдиним з учнів, який, дізнавшись Господа Ісуса Христа, який йшов по морю, пішов назустріч Йому по воді, але, раптом засумнівавшись у Божественній допомогою свого Учителя, став тонути, однак був врятований Господом, який дорікнув його в маловір'ї (Мф. 14, 28-31). Святий апостол Петро був і тим єдиним з учнів, хто на питання Господа, за кого вони шанують Його, відповів відразу: "Ти Христос, Син Бога Живого" (Мф. 16, 16). Апостол Петро був єдиним , який захищав Господа від тих, хто прийшов віддати Вчителі на страждання і смерть. Він був і єдиним учнем, при спробі тричі відрікся від Христа. Проте Господь, прийнявши слізне покаяння Свого учня, удостоїв його першим з апостолів споглядати Себе Воскреслого (Лк. 24, 34). Триразове своє зречення святий Петро остаточно іскупив своїм триразовим сповіданням любові до Спасителя (Ів. 21, 15-17). Господь Ісус Христос відновив його в апостольській гідності, довіривши пасти Своїх словесних овець.

Святий апостол Павло походив з коліна Веніяминового, до свого апостольського служіння називався Савлом. Народився він у килікійському місті Тарсі від знатних батьків і мав права римського громадянства. Савл був вихований з належною суворістю в батьківському законі і належав до секти фарисеїв. Для продовження освіти батьки відправили його до Єрусалиму до відомого вчителю Гамаліілу, який був членом синедріону. Незважаючи на віротерпимість свого вчителя, який згодом прийняв святе хрещення (пам'ять 2 серпня), Савл був ревним іудеєм, розпалювали в собі ненависть до християн. Він схвалив вбивство архідиякона Стефана (+34; пам'ять 27 грудня), за деякими свідченнями доводився йому родичем, і навіть охороняв одягу тих, хто побивав святого мученика камінням (Діян. 8, 3). Він примушував людей засуджувати Господа Ісуса Христа (Дії 26, 11) і навіть випросив у синедріону дозвіл переслідувати християн всюди, де б вони не з'являлися, і приводити їх до Єрусалиму пов'язаними (Діян. 9, 1-2). Одного разу, це було в 34 році, на шляху в Дамаск, куди Савл був направлений до доручення від первосвящеників зрадити на муки ховалися там від гонінь християн, Божественне Світло, що перевершував сонячне сяйво, раптово осяяло Савла. Все що супроводжували його воїни впали на землю, і він почув голос, що говорив йому: "Савле Савле Що ти Мене переслідуєш? Важко тобі йти проти рожна". Савл запитав: "Хто Ти, Господи?" Голос відповів: "Я Ісус, що ти гониш. Але встань і стань на ноги твої, бо Я для того з'явився до тебе, щоб поставити тебе служителем і свідком того, що ти бачив і що Я відкрию тобі, позбавляючи тебе від народу юдейського і від язичників, до яких Я тебе посилаю відкрити очі їм, щоб вони звернулися від темряви до світла і від влади сатани до Бога і вірою в Мене отримали прощення гріхів і долю з освяченими "(Дії 26, 13-18). Супутники Савла чули голос, але слів розібрати не могли. Савл осліп від сяяв Божественного Світла, він нічого не бачив до тих пір, поки остаточно не прозріли його духовні очі.

Святкуючи цього дня пам'ять первоверховних апостолів, Православна Церква прославляє духовну твердість святого Петра і розум святого Павла, оспівує в них образ звернення тих, хто грішить і виправляється: у апостолові Петрові - образ відкидає від Господа і покаявся, в апостолові Павлові - образ чинив опір проповіді Господній і потім повірив.

У Православній Церкві шанування апостолів Петра і Павла одержало початок після Хрещення Русі. За церковним переказом, святий рівноапостольний князь Володимир (+1015; пам'ять 15 липня) привіз з Корсуні ікону святих апостолів Петра і Павла, яка згодом була піднесена в дар Новгородському Софійському собору. У цьому ж соборі досі збереглися фрески XI століття із зображенням апостола Петра. У Київському Софійському соборі настінні розписи, що зображують апостолів Петра і Павла, відносяться до XI-XII століть. Перший монастир на честь святих апостолів Петра і Павла був споруджений в Новгороді на Синичьей горе в 1185 році. Приблизно в цей же час почалося будівництво Петровського монастиря в Ростові. Петропавлівський монастир існував в XIII столітті в Брянську.

Імена апостолів Петра і Павла, одержувані при святому хрещенні, особливо поширені в Росії. Ці імена носили багато святих Древньої Русі. Правнук рівноапостольного князя Володимира святий благовірний князь Ярополк Володимиро-Волинський у святому хрещенні носив ім'я Петро (+1086; пам'ять 22 листопада). Цей святий князь спорудив у Києві храм в ім'я святого апостола Петра (XI ст.). 28 серпня російські Церква святкує пам'ять преподобного Павла Послушного Києво-Печерського (+ XIII); 30 іюняпреподобного Петра, царевича Ординського і Ростовського (+1290), 10 січня - преподобного Павла Комельського, Обнорського (+1429); 21 грудня - святителя Петра, Московського і всієї Росії чудотворця (+1326).

Зображення святих апостолів Петра і Павла в іконостасі православного храму стали незмінною приналежністю деисусного чину. Особливо відомі ікони первоверховних апостолів Петра і Павла, написані геніальним російським іконописцем преподобним Андрієм Рубльовим.

12 липня благочинний Чуднівського округу, протоієрей Андрій Змієвський здійснив Божественну Літургію в Свято-Петро Павловському храмі села Тютюнники. Йому співслужили: настоятель храму священик Зіновій Мінькович, духівник благочиння протоієрей Сергій Морозюк, ієрей Михаїл Мричко, священик Віталій Петрик. Після завершення літургії була здійснена хресна хода з читанням Євангелій. Після завершення хресного ходу благочинний звернувся до вірян з настановчим словом.