Бути частинкою Церкви…

Я стояла на вечірній у Свято-Миколаївському соборі, молитовно слухаючи піснеспіви кліросу, і подумки зверталася до Всевишнього, прославляючи Його, дякуючи за все і благаючи підтримки. Лилося мерехтливе світло лампад, тепло тремтіло полум’я свічок… У певну хвилину особливо гостро відчула себе частинкою Церкви…

В молитовному предстоянні перед Богом у храмі перебуває Сам Господь. Незмінні слова Твої, Боже: «… де двоє чи троє в Ім'я Моє зібрані, там Я серед них …»

Милостиво і любовно дивляться з ікон Спаситель та Пресвята Богородиця. Прямо на тебе звернений погляд Святителя Миколая – одночасно суворий і по-батьківськи добрий.

Стоячи завжди в одному місці біля колони, незримо відчуваю поруч присутність Святого Апостола Павла і Преподобного Іова, Ігумена Почаївського. Бачу в напівтемряві спрямовані на мене очі Святого Апостола Петра та Преподобного Антонія Печерського. І глибоко в душу проникають спокій, умиротворення та невимовна радість. І ніби зупиняється час.. Охоплює дивне відчуття: відступають суєта суєт, тяжкі думки та біль, і душа розчиняється в благодатному стані…

Завтра – Сповідь та Євхаристія – Святі Таїнства, в яких діє благодать Божа. І відбудеться єднання з Богом, здійсниться те, про що Господь сказав у Євангелії: «Хто споживає Моє Тіло і п’є Мою Кров, той у Мені перебуває, і Я в ньому…» Приймаючи Причастя, ми свідчимо перед Богом, що завжди будемо пам'ятати про Його Сина дотримуватися Його Заповідей. Маючи Святого Духа своїм постійним супутником, ми знайдемо один із найбільших дарів, доступних у земному житті…