Любов до Батьківщини, готовність до самопожертви, патріотичний обов’язок завжди були тими моральними принципами, на яких ґрунтувалась армія і які проповідувала Церква.
У часи великих лихоліть наш народ звертався до Святих сповідників Божих, які постійно захищали й охороняли Його. Вони були звичайними людьми, мали ім’я та сім’ю, але Господь сподобив їх на подвиги не тільки в земному житті, а й більш високому – духовному, не для себе, а для всього православного світу, і стали вони святими покровителями воїнства і в ратних подвигах, і в мирних справах.