Однажды нечаянно так получилось...

Однажды нечаянно так получилось,
Что с батюшкой рядышком я очутилась,
Вокруг прихожане стояли кольцом,
А он среди всех как свеча пред Творцом.

И люди делились с ним болью сердечной,
Совета просили о жизни, о вечном.
Парнишка безусый, мужчина седой,
И с юной женою супруг молодой.

Старушки, детишки, студенты, мальчишки,
Все разные - в кедах, костюмах, пальтишках,
С надеждою смотрят священнику в очи,
«Такое вот дело... ответьте мне, отче...»

И каждому батюшка хочет помочь,
Забыв, что не ел, что на улице ночь.
На край аналоя слегка опершись,
По капельке всем раздаёт свою жизнь.

И люди идут, как к колодцу в пустыне,
И, Словом напившись, другие отныне
Духовною радостью светятся лица,
Их словно коснулась Господня десница.

Уж скоро рассвет, попрятались звёзды,
И время неясно - иль рано, иль поздно...
А что же священник? Пойдёт ли он спать?

Давно он забыл, что такое кровать.
Сон батюшки краток - он молится Богу,
Святых призывая себе на подмогу.
А в памяти - судьбы, и что их тревожит.

Молитва священника многое может!
Молитвой священника Бог нас прощает,
И пастыря Батюшкой все величают...

Як швидко плине час… І ось уже пройшов рік з того дня, коли протоієрей Роман Клим став настоятелем Баранівського храму Різдва Богородиці і Благочинним Баранівського округу. Прихожани з невимовною радістю згадують той день, коли Всевишній привів цього надзвичайно доброго, привітного, щирого священника до нашого храму. Із перших хвилин батюшка Роман завоював серця своєї пастви і з Божим благословінням взявся до виконання своїх обов’язків. Варто зауважити, що це в нього вдається неабияк добре. В час, коли протоієрей Роман Клим став настоятелем – наш храм потребував негайного ремонту й реставрації. Дякуючи завзятості й «хазяйському оку» батюшки Романа, старанням й пожертвам прихожан, з Божою допомогою Баранівський храм не впізнати: повністю перекрито покрівлю храму – тепер золоті зірочки світяться Божою благодаттю на блакитному фоні, повністю вдосконалено систему опалення, оновився й вівтар. Крім того, в храмі нова Голгофа та нові панікадила. В такому храмі ще більше відчуваєш Божу присутність і благодать…

Отож, від імені всіх прихожан храму і всього Баранівського округу дякуємо отцю Роману за його труди і неоціненний вклад в духовне життя й процвітання громади і бажаємо йому усіх гараздів та Божого благословіння на «многії й благая літа»…