Парафіяни Свято-Петропавлівського храму с. Реї повернулися з паломницької подорожі до урочища Кип’ячого

29.08.2019

Здійснювати подорожі святими місцями України – благочестива традиція згуртованої православної громади села Реї. Вдруге протягом літа парафіяни Свято-Петропавлівського храму відправилися в паломництво. Наприкінці серпня вони відвідали монастирі урочища Кип’ячого.

З першими променями сонця майже двадцятеро жителів Реї зібралися в путь. Шлях лежав у Малинський район. Там, неподалік села Чоповичі, знаходиться дивовижне місце – урочище Кип’яче. Сюди щороку приїжджають мешканці Бердичівського краю. Паломники з Реї у супроводі настоятеля Свято-Петропавлівського храму ієрея Євгена Дзядуха спочатку попрямували до чоловічого монастиря Казанської ікони Божої Матері. Вражає тутешня мальовнича місцевість: тамуєш подих від краси густих лісів і сповнюєшся почуття умиротворення. Сонячний день, купол синього неба над головою, особливий настрій – благодать… В обителі панує молитовна тиша… У храмі парафіяни подали записки за здоров’я й упокій рідних та близьких і приєдналися до молільників на Божественній Літургії. За переданням, ця земля відзначена Божим Промислом та обрана Самою Царицею Небесною. У 1911-му році тут явилась у вогняному сяйві ікона Пресвятої Богородиці, то був Казанський образ Божої Матері. На цьому місці забило джерело, і з такою силою, що здавалося: воно вирує та кипить. Звідси і назва урочища – Кип’яче, з того часу, кажуть, вода стала цілющою. Спостерігалося безліч випадків чудесного зцілення недужих від хвороб та благодатної допомоги. Господь за молитвами Пресвятої Богородиці і нині подає великі милості. Паломники з Реї втамувати спрагу прохолодною водицею і вмилися благодатною вологою. Звідси рукою подати до жіночого монастиря Афонської ікони Божої Матері. У синю височінь здіймаються сяючі куполи храму, все навколо потопає у пишних квітах – дихає любов’ю і теплом сердець насельниць. Люди з молитвою схилялися перед святинями: частинкою поясу Божої Матері, мощами 24-х афонських старців, чудотворною іконою «Троєручиця»… Тихе світло створювало особливу атмосферу, і в вогниках лампад розчинялися сумніви та тривоги… Бажаючі придбали духовну й церковну літературу. Згодом віруючі відпочили під покровом дерев та потрапезували. Невдовзі милувалися квітучими рослинами і, прогулюючись доріжками, зупинилися біля майданчика зі страусами та павичами. Монастир має досить велике власне господарство, яким опікуються його насельниці.

Наступна зупинка подорожі – чоловічий скит преподобного Силуана Афонського. Тут зберігаються частинки мощей, привезені зі Святої Гори, а також чудотворні ікони. На території б’є чудотворне джерело, з якого паломники набрали і випили чистої святої води, а також занурилися в купальні. У другій половині дня повернулися назад, щоб побачити ще одну обитель – жіночий монастир Анастасії Римлянині, яка є покровителькою Житомира. Парафіяни Свято-Петропавлівського храму с. Реї побували на вечірньому Богослужінні. Відвідали могилу засновниці і першої настоятельки обителі – схимонахині матушки Рафаїли. Це місце будь-якої пори року потопає в квітах, не кінчається потік людей, які, перебуваючи тут, відчувають присутність спочилої чудотвориці і силу її молитви... У невеликій капличці паломники написали записки зі своїми проханнями про допомогу…

«Тут наче в раю, – кажуть віруючі, – тут забуваєш про суєту і занурюєшся у світ умиротворення та душевного затишку…» Навіть трирічна Соломія, найменша із подорожуючих, трималася бадьоро. У різних джерелах і дорослі, і діти по декілька разів занурювалися в цілющі води й виходили радісні та очищені… Просвітлені і сповнені чудових вражень та світлих спогадів, парафіяни повернулися додому…

У святих місцях відчувається якийсь всеосяжний спокій, і ми серцем прагнемо повертатися сюди знову та знову. Паломники з села Реї з нетерпінням чекають того дня, коли зможуть звершити наступну духовну мандрівку…

Прес-служба Бердичівського благочиння.



















Раздел: 
Новости Благочиний