Початок літа – з подякою за навчальний рік

Закінчення навчального року вихованці недільної школи при Свято-Троїцькому кафедральному соборі міста Новоград-Волинський вирішили відзначити під час паломницької поїздки. Ідея поїздки виникла ще в березні, коли учні школи брали участь у громадському огляді знань. Тоді ж, благочинний Новоград-Волинського Троїцького округу протоієрей Валентин Мороз пообіцяв очолити паломницьку поїздку по святих місцях Києва. Нарешті довгоочікувані канікули настали: з’явилося більше вільного часу як у діточок, так і у їхніх батьків.

Отож, з благословення Високопреосвященнішого архієпископа Житомирського і Новоград-Волинського Никодима, 12 червня, ще до сходу сонця, юні паломники з батьками зібралися на території храму. Спільна молитва перед поїздкою пролунала, коли перші сонячні промені витягли з пітьми золоті купола та стрійний силует собору, що оновлюється.

Заздалегідь складений маршрут дозволив протягом одного дня відвідати найважливіші святі місця столиці, приклонитися до святинь, помолитися під час богослужінь. Головною метою, як і у багатьох паломників, стала Києво-Печерська Лавра. У печерах Лаври, припадаючи до мощів преподобних отців, усі сердечно молилися. Неймовірно зворушила дитячі серця можливість доторкнутися до мощів героя переказів, легенд і казок Іллі Муромця, а також першого історика нашої країни – Нестора Літописця. Із захопленням слухала малеча оповідання з життя цих святих угодників.

Першою зупинкою стала Іллінська церква, що діяла за півстоліття до Хрещення Русі. Побували на руїнах Десятинної церкви. Неподалік розташований храм Десятинного монастиря. Нажаль, в середину не потрапили у зв’язку з ремонтними роботами. Виявилося, що нещодавно в храмі був скоєний акт вандалізму невідомими особами. Неподалік храму помітили липу, яку посадив сам митрополит Петро Могила.

Андріївська церква розпочала наш ранковий екскурс по найвідомішому спуску. На кожному кроці нас зустрічали пам’ятники, пам’ятні знаки, меморіальні дошки: і білосніжний пам’ятник князю Володимиру з Десятинною церквою на руках; і зморений думками Шевченко; і дім письменника Булгакова; відкрита майстерня київських художників. Далі – пам’ятники гетьману Петру Конашевичу-Сагайдачному та знаковій особистості культури Г.Сковороді, що знаходяться на Контрактовій площі перед Києво-Могилянською академією.

Вивчаючи Святе Письмо, вихованці недільної школи та їх батьки, часто зустрічали згадку про воду, яка дарувала людям життя й спасіння, оновлювала їх буття. Тому спільно було вирішено відвідати Водно-інформаційний центр. Експозиція музею води і розповідь екскурсовода ознайомили з аспектами водних ресурсів України та світу сьогодні. Незабутні враження залишилися від зали, де граючись, всі ми познайомилися з властивостями води.

Почуття патріотизму, як складової частини виховання справжнього християнина, спонукало до відвідування всесвітньо відомого Музею Великої Вітчизняної війни. Навіть тим, хто добре знає історію, зали артефактів краяли серце та по-новому розкрили її сторінки. Приємно було відзначити, що оновлена експозиція містить розділ про служіння священників у ті часи, зокрема про діяльність святителя Луки Кримського.

Наступною зупинкою паломників став Іонинський Свято-Троїцький монастир, захований в пишноті ботанічного саду. Він зустрів нас зосередженими молитвами вечірньої службі. Були там недовго, адже поспішали до ще однієї перлини Православ’я - собору св. Пантелеймона у Феофанії.

Щоб досягнути будь-якої мети треба докласти зусилля. Так сталося і тепер. Заблукавши вулицями мегаполісу, по волі Божій, опинились біля входу в парк Феофанії. Тривала прогулянка його стежинами дала можливість насолодитися красою Божого творіння і людської праці. А втома дня була миттю змита крижаною водою з купелі Пресвятої Богородиці.
Велич собору св.Пантелеймона як завжди спонукала душу піднятися до небес. Приклонившись до святинь, звягельчани покинули храм пізніше всіх прихожан.

Душа кожного паломника від такої поїздки була настільки щаслива, що втому тіла відчули, і то не всі, лише наступного дня.

Але справжнім закінченням благого діла був, як і годиться православним християнам, подячний молебень, під час якого молились учасники паломницької поїздки, їх друзі та родичі на чолі зі своїм наставником – отцем Валентином.