Православні Бердичівщини зустріли Прощену неділю

Останній день Масляної, остання, Прощена неділя, перед Великим постом… Цього дня люди поважних років і зовсім юні, заможні і жебраки просять одне в одного прощення за образи вільні й невільні. У храмах Бердичівського благочиння після вечірнього богослужіння звершено Чин прощення.

Вечірнє сонце торкнулося промінням куполів Свято-Миколаївського собору… Мелодійні звуки церковних дзвонів скликали православних на Службу Божу. В храмі люди уклінно взивали до Господа. І лунали молитовні слова, звернені до Бога: «Господи і Владико життя мого…» І відгукувалися в серцях слова: «Владико Господи Ісусе Христе, Боже наш, прийми рабів Твоїх, що каються у своїх гріхах…»

Благочинний Бердичівського округу, настоятель Свято-Миколаївського собору протоієрей Віталій Бойков зачитав віруючим Великопісне послання Архієпископа Житомирського і Новоград-Волинського Никодима боголюбивим пастирям, чернецтву і всім вірним чадам Житомирської єпархії Української Православної Церкви. І кожний благоговійно слухав рядки: «Вводячи нас у дні Святої Чотиридесятниці, Церква закликає достойно нести подвиг Великого посту і не забувати про те, що він виконується через приниження себе, смирення своєї гордині й служіння ближньому з християнською любов’ю, наповненою милосердям.

Вступаючи у подвиг Великого посту, ми повинні просити прощення у тих, кого ми образили словом , ділом чи думкою...»

У Свято-Миколаївському соборі було звершено Чин прощення. Священики виходили на амвон і просили прощення у всіх людей. Потім приєдналися і віруючі – весь храм просив одне в одного прощення: «Прости мене!», у відповідь звучали слова: «Господь тебе простить, і я прощаю. І ти мене прости!»

Валентина Мороз, яка прийшла на Богослужіння з онучкою Євою, називає цей день зворушливим і світлим святом: «Треба прощати одне одному, поступатися іншим, забувати образи та непорозуміння». Галина Задорожна говорить, що прийшла до собору, забувши про хвороби: «Ми просимо прощення гріхів, щоб примиритися з ближніми. Кожен із нас повинен випросити у Господа прощення. Це перший крок на шляху до Великого посту».

Люди прощають у цей день один одному образи, щоби з чистою, доброю і відкритою душею зустріти в майбутньому Великдень. Неоніла Іванкевич щороку, у Прощену неділю, – на Службі Божій у соборі: «Прагну приступити до посту з доброю душею, не тримаючи гніву на ближніх. Просила і буду просити прощення у своїх рідних та знайомих».

«Бо якщо ви будете прощати людям гріхи їхні, то простить і вам Отець ваш Небесний, а якщо не будете прощати людям гріхи їхні, то й Отець ваш не простить вам гріхів ваших», – сказано у Святому Письмі.

Прощена неділя – це відверта розмова зі своїм серцем, це прийняття одне одного з вірою і надією, це можливість озирнутися на прожиті дні, щоб зрозуміти, наскільки важливі стосунки з дорогими людьми, пробачити наших ближніх та дальніх і відчути радість щирого прощення, щоб зустріти з чистим серцем Великдень – день Воскресіння Христового.