У Бердичівському благочинні звершили панахиди за загиблими воїнами і полеглими в роки Великої Вітчизняної війни

Дев’ятого травня з благословення Високопреосвященнішого Никодима, Архієпископа Житомирського і Новоград-Волинського, у православних храмах Бердичівського благочиння та під час урочистих зібрань громадськості біля меморіальних комплексів і пам’ятників були звершені панахиди за загиблими і полеглими в роки Великої Вітчизняної війни. У День Перемоги в різних населених пунктах району духовенство закликало сотворити вічну пам'ять воїнам, котрі за віру, Вітчизну і народ життя свої віддали, і всім, хто виконав заповідь: «Немає більше від тієї любові, якщо хто душу свою покладе за други своя».

Коли приходить травень, і вишні чарують білосніжністю пелюстків, а каштани розпускають свої свічки, до нас приходить День Перемоги – особливе свято зі сльозами на очах, що викликає почуття світлої радості, гіркого суму і безмежної гордості за наш народ. В Україні немає родини, якої б не торкнулась своїм крилом війна. І ми з особливою пошаною схиляємо голови перед пам’яттю про тих, хто віддав здоров’я та життя заради нашого світлого майбутнього.

Збережемо Вічну пам'ять про загиблих…

Дев’ятого травня настоятель Свято-Покровського храму с. Никонівки протоієрей Іоанн Попадич звершив панахиди біля пам’ятників загиблим воїнам у п’яти селах Бердичівщини. Кукільня, братська могила воїнів і пам'ятний знак на честь 80-ти загиблих воїнів-земляків біля сільського клубу… Половецьке, братська могила воїнів і пам'ятний знак на честь загиблих 124-х воїнів-земляків в центрі села… Хмелище, братська могила воїнів і пам'ятний знак на честь загиблих 59-ти воїнів-земляків біля сільського клубу… Никонівка, братська могила воїнів і пам'ятний знак на честь загиблих 125-ти воїнів-земляків та 9-ти односельців, жертв фашизму, в центрі села, біля школи… Журбинці, братська могила воїнів і пам'ятний знак на честь 89-и загиблих воїнів-земляків та 19-ти мирних жителів села, розстріляних фашистами в 1941-му – 1943-му роках…

У кожному селі мешканці на чолі з сільськими головами: сивочолі, середніх літ, молоді і зовсім юні – зібралися біля пам’ятних місць, аби вшанувати тих, хто поліг у кривавих боях, пропав безвісти, помер від ран у польових шпиталях чи в рідних оселях у повоєнний час. Протоієрей Іоанн Попідич відправив панахиди за загиблими. Люди молилися за упокій «душ православних воїнів і всіх, котрі за віру і Батьківщину на полі брані життя своє поклали…» І в цей славний день вони знову поверталися до незабутнього травня 1945-го року, щоби з глибокою пошаною згадати тих, хто віддав життя за свободу Вітчизни. Через 69 років не вгамувався біль утрат, не перестали щеміти серця… На пам’ятні плити з викарбуваними іменами лягали живі квіти…

І нині, в неспокійний для України час, подвиг дідів і прадідів є для нас взірцем мужності, незламності, сили духу, єдності та любові до своєї Батьківщини.

З кожним роком відходять у вічність солдати Великої Перемоги – безстрашні захисники наші… У селі Кукільні люди вшановували двох ветеранів війни, даруючи їм свої теплі почуття і слова поваги. Отець Іоанн привітав усіх зі святом і побажав доброго здоров’я, довголіття та сил духовних і фізичних: «Миру кожному з нас, миру Україні і Божого благословення!»

Ми всі схиляємося у доземному поклоні перед полеглими і нині живими – всіма тими, хто проніс через лихоліття війни любов до Батьківщини і бажання бачити її квітучою та мирною. Низький уклін їм і всенародна шана!

Нехай їх приклад і подвиг об’єднують нас і допомагають подолати випробування важкого часу, щоби ми завжди могли єдиними устами і єдиним серцем вимовляти слова: «Христос воскрес!»