У Троїцьку батьківську поминальну суботу…

У Троїцьку поминальну суботу Свята Церква підносить молитви за всіх від віку спочилих і просить для них у Господа прощення гріхів та блаженного упокоєння. Двадцять другого червня у Свято-Миколаївському соборі Бердичева відслужили заупокійне Богослужіння. Після Божественної Літургії була звершена Вселенська панахида, яку очолив благочинний Бердичівського округу, настоятель храму протоієрей Віталій Бойков у співслужінні соборного духовенства.

Цього дня віруючі прийшли до храму у тихому настрої, з відчуттям миру і духовного зв'язку з покійними рідними та близькими. Вони подавали записки з іменами померлих, помолилися за їх упокоєння і ставили свічки. Ці молитви за спочилих є неоціненною допомогою для тих, хто відійшов в інший світ…

Молитви про поминання стають дієвішими, якщо віруючі самі причащаються Тіла і Крові Христової у Вселенську батьківську суботу. Ось чому на Богослужінні цього дня зазвичай багато причасників. Молитви за померлих потрібні не лише нашим рідним і близьким, котрі пішли з життя, але і нам, тому що вони відволікають від суєтного, зігрівають душі любов'ю до Бога...

У Свято-Миколаївському соборі мерехтіли вогники свічок, православні вимолювали у Бога прощення гріхів покійних, звучав молитовний спів: «Упокой, Господи, душі спочилих рабів Твоїх… Господи, упокой спочилих воїнів… Господи, упокой немовлят…» Церква вшановувала своїх чад поіменно, для Бога Отця кожна людина – як рідне дитя…

Людмила Гаврілова подумки перебирала сторінки життя і згадувала своїх рідних: «Моя мама залишила нас на 99-му році, пройшов час, і я поховала свого чоловіка, а нещодавно – 48-річного сина. На серці – печаль і туга за ними та надія на безмежне Боже милосердя й всепрощення… Господи, згадай їх і пробач їм гріхи, вільні і невільні, даруй їм Царство Небесне…»
Сотвори їм, Господи, вічную пам'ять…

«У Бога немає мертвих, Христос Спаситель про це сказав: «Бог не є Бог мертвих, але живих, бо всі живуть для Нього», – слухали віруючі слова проникливої проповіді благочинного Бердичівського округу протоієрея Віталія Бойкова. – Любов до ближніх живіть нас у ці дні. Ми приходимо до храму Божого, щоби помолитися за всіх від віку спочилих «благочестивих праотців, отців, братів і сестер наших». Незважаючи на розлуку, померлі рідні залишаються нашими близькими. Клопочучи за спочилих, живі стають виконавцями Божої Заповіді: «Возлюби ближнього свого, як самого себе...» Ми розуміємо всю широту і безмежність її. Свідками любові до померлих є поминальні суботи. Як сказано про встановлення М’ясопусної батьківської суботи: «Божественні отці прийняли її від священних апостолів», так можна говорити і про походження Троїцької суботи. Свята Церква з давніх часів закликає нас робити перед днем Пресвятої Трійці поминання спочилих, тому що в день П'ятдесятниці здійснилося спокутування світу силою Святого Духа, що зійшов на апостолів, і вона благодатно поширюється як на живих, так і померлих… Господні учні стали першими плодами відкупительної дії Христа, і почалася Церква Христова на землі…

Ми молимося сьогодні в храмі за тих, хто пішов від нас… Поки людина жива, вона здатна каятися у гріхах і творити добро. Після смерті ця можливість зникає, але залишається надія на молитви живих. Ті, хто відійшов до Господа, вже нічого самі не змінять у своїй участі і Божому рішенні на Страшному Суді, бо збігли їх земні дні. Лише ми своїм благочестивим життям та молитвою здатні вблагати Милосердного Творця дарувати їм помилування та вічне блаженство у Його Небеснім Царстві. І наша спільна соборна молитва угодна Богу. Зі святими упокой, Господи, душі спочилих рабів твоїх…»

Після Богослужіння православні йдуть на кладовище, щоби запалити свічки, помовчати, згадуючи дорогих людей, і помолитися про померлих…
«Молись Господу за упокій праотців, отців і братів своїх щодня вранці і ввечері, нехай живе в тобі пам'ять смертна, і нехай не згасне в тобі надія на майбутнє життя після смерті…» (Святий праведний Іоанн Кронштадтський).