Великопісне послання архієпископа Житомирського і Новоград-Волинського НИКОДИМА боголюбивим пастирям, чернецтву і всім вірним чадам Житомирської єпархії Української Православної Церкви 2014

Великопісне послання архієпископа Житомирського і Новоград-Волинського НИКОДИМА боголюбивим пастирям, чернецтву і всім вірним чадам Житомирської єпархії Української Православної Церкви

«Хто обмежує піст одним утриманням від їжі,
той дуже безчестить його.
Не одні уста повинні поститися, - ні,
нехай постять і око, і слух, і руки,
і ноги, і все наше тіло»

(Святитель Іоан Златоустий)

Возлюблені у Господі всечесні отці, дорогі брати і сестри!

З безмежної ласки Божої ми знову вступаємо в новий період життя: в період та час посту і молитви, в період зміцнення духовних сил та зростання, духовного очищення та вдосконалення, у святу Чотиридесятницю, Це той особливий період, який готує нас до великих сотеріологічних подій в історії людства – Розп’яття та Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа. Се ныне время благоприятно се ныне день спасения (2 Кор., 6, 2).

Святий Піст, іменується Великим, адже він встановленний святими Апостолами, як приклад в наслідування сорокоденного посту Мойсея (Вих. 34), Іллі (3 Цар. 19), та Господа нашого Ісуса Христа в пустелі, перед Його виходом на загальну проповідь. (Мф. 4, 2). Ще в старозавітні часи піст був одним з основних елементів аскетичного життя. Постились люди в знак покаяння, постились пророки і учителі Ізраїля перед виходом на проповідь та служіння. Постились і царі, і простолюдини для того, щоб примиритися з Богом, принести покаяння і через стриманість, явити Богу свою любов. Про це добре говорить давній аскет і подвижник преподобний Єфрем Сирін “Посту… радіють святі пророки, його прославляють апостоли і мученики тому, що всі вони невтомно із ревністю подвизалися в пості”.

Свята Чотиридесятниця - благодатний час і святі отці Церкви нерідко порівнювали її з сорокарічним блуканням Ізраїльського народу в пустелі, щоб обраний народ не занепав у безнадію, і усвідомив головну і найвищу Божественну мету. За аналогією з цими блуканнями Піст – це той шлях переходу від гріховного життя до життя з Богом та в Бозі. Піст – це час, коли ми можемо глибше зазирнути в себе та побачити свої гріхи, не осуджуючи нікого, крім самого себе. Вся наша духовна боротьба спрямована лише на одне – до покаяння, тобто зміни нашого шляху та способу мислення, спрямування нашого розуму до Бога, зміни нашого життя. Покаяння – це дорога до спасіння.

Подвиг посту не належить виключно тілу, він корисний і потрібний не тільки для тіла, але і для розуму і серця. Тому піст завжди має бути поєднаний з молитвою. (Мф. 17, 21; Діян. 14, 23, 1 Кор. 7, 5). Преподобний Макарій Єгипетський казав: “Той, хто перебуває постійно в молитві, входить в спілкування із Богом і з’єднується із Ним таємним зв’язком, певною духовною дійсністю та невимовним налаштуванням серця”. Молитва є безсилою, якщо не має основи посту і піст є даремним, якщо на ньому не збудована молитва. Піст і молитва – це ті два крила, які підносять нас до Бога, від земного до небесного. У цей благословенний час Свята Церква пропонує нам всі необхідні засоби для справжнього покаяння, навчає численними прикладами зі Старого і Нового Завітів, пропонуючи зворушливе богослужбове життя, яке пронизане високою духовністю та глибоким богословським змістом. Тому, кожен із нас має своїм обов’язком приймати участь в богослужіннях, у святій Сповіді омивати свої падіння, а покаявшись , в чистоті серця та спокої розуму, приймати найбільшу Святиню – Тіло і Кров Господа нашого Іісуса Христа, таким чином стаючи дієвим членом Церкви – Тіла Христового.

Всечесні отці, дорогі у Христі брати й сестри!

Вступаючи у подвиг Великого посту, ми повинні радісно зустріти час очищення і охоче прийняти ці дари, розуміючи, що піст – це зброя і захист проти демонів, проти «піднебесних духів злоби» (Єф. 6, 12), і цей рід, за словами Спасителя, перемагається тільки молитвою і постом (див. Мк. 9, 29).

Вводячи нас у дні Святої Чотиридесятниці, Церква закликає достойно
нести подвиг Великого посту посилюючи молитву, помножуючи милосердя, і примиряючись з ближніми. Традиційно у Православній Церкві в прощену неділю усі християни просять один в одного прощення. Прошу пробачити і мені мої гріхи, якщо когось не зрозумів, не вислухав, образив чи засмутив.

У ці святі дні Великого Посту, щиро вітаю вас з духовною весною і, підносячи свої молитви до Небесного Престолу, закликаю на всіх вас Боже благословіння. Нехай Всемилостивий та Всемогутній Господь допоможе нам провести гідно цей Великий Піст, щоб в чистоті серця та духовній радості сподобитися нам зустріти Світле Христове Воскресіння.

+ Никодим,
Архієпископ Житомирський
і Новоград-Волинський

2014 р.
м. Житомир.