Новорічна служба у Свято-Миколаївському соборі!

З благословення Високопреосвященнішого Никодима, Митрополита Житомирського і Новоград-Волинського, 31-го грудня опівночі у Свято-Миколаївському соборі м. Бердичева була звершена нічна новорічна Божественна Літургія, яку очолив благочинний Бердичівського округу, настоятель храму протоієрей Віталій Бойков.

На нічну новорічну службу люди приходять, щоб зустріти Новий рік із Богом. Як кожний день ми починаємо з молитви, так і наступний рік знаменно починати зі спілкування з Господом. Ця традиція бере свій початок із біблійних часів: «Заутра услыши глас мой, заутра предстану Ти, и узриши мя» (Пс. 5: 3). Стародавні християни опівночі збиралися на молитву…

У новорічну ніч, із 31-го грудня на 1-е січня, в Свято-Миколаївському соборі м. Бердичева вже кілька років служать Божественну Літургію. Спільна молитва збирає священнослужителів і парафіян, біля батьків можна побачити дітей різного віку – людей об’єднує прагнення подякувати Господу за прожиті дні та закликати благословення і допомогу на всі свої справи. Схиляє голову у своїх щирих проханнях до Бога парафіянка Ольга Чирва: «Вдячна Всевишньому за послані щедроти й благодаті. Господь – джерело щастя, добра, радості та успіхів у майбутньому році…»

Містом розходилися звуки дзвонів, тихо мерехтіли свічки у храмі, переливалися вогниками ошатні красуні-ялинки… Святкове Богослужіння звершив благочинний Бердичівського округу, протоієрей Віталій Бойков у співслужінні духівника благочиння, настоятеля Свято-Хрестовоздвиженського храму с. Старого Солотвина протоієрея Миколая Шпички і клірика Свято-Миколаївського собору протодиякона Віталія Кльона. Неспішно й мелодійно лунав гармонійний спів кліросу: «Благослови, душе моя, Господа, и вся внутренняя моя имя святое Его. Благослови, душе моя, Господа, и не забывай всех воздаяний Его, очищающаго вся беззакония твоя, исцеляющаго вся недуги твоя, избавляющаго от истления живот твой, венчающаго тя милостию и щедротами, исполняющаго во благих желание твое…» Віруючі люблять нічні Богослужіння, вони приходять із різних куточків міста, приїжджають з інших парафій, сповідаються і причащаються Святих Христових Тайн…

Після Божественної Літургії був відслужений новорічний молебень.

Благочинний Бердичівського округу протоієрей Віталій Бойков привітав усіх із цивільним Новим роком та подякував за спільну молитву: «Ми сьогодні перебуваємо в особливому стані умиротворення та спокою, переживаючи плин часу, переступаючи через певний рубіж із молитвою до Бога. І так має бути, адже кожна добра справа починається з молитви. Ми ступили на нові терени з подякою до Господа, провели цей час у соборній молитві, сповнені духовної радості… Звертаючи свій погляд у минулий період, ми бачимо, яким нелегким і суперечливим він був: випробування, кровопролиття, чвари у сім’х та країні… Віримо, що Господь не залишить Своїх чад, пошле мир та злагоду нашій землі, яку освятила віра православна. Наш богоспасаємий народ має самобутню історію та культуру, бережіть своє духовне коріння, любіть Бога, Матір Церкву і ближніх своїх».

Новий рік – не церковне свято, і кожний має право вибору на те, як його провести. Хтось надає перевагу гучним веселощам, вибухам петард і феєрверків. Комусь хочеться наповнити цей час духовним змістом і відзначити його по-дружньому, стоячи пліч-о-пліч з людьми, які розуміють одне одного та співпереживають спільні почуття, прагнучи в цю ніч доторкнутися до вічності, з'єднатися зі своїм Творцем в Таїнстві Святого Причастя.

Почавши рік із молитви про мир і спокій у кожній родині й державі Українській, з прохання про поміч Божу, будемо сподіватися, що Господь не залишить нас у рік прийдешній і благословить труди наші …

Згадаймо слова митрополита Антонія Сурозького: «Новий рік перед нами знову стелиться як ще нічим не зачеплена можливість. Унесемо в цей рік натхнення, увійдемо в цей рік з тим, щоб творчо пройти прямим шляхом весь рік. Будемо йти разом, будемо йти дружно, будемо йти сміливо і твердо. Зустрінеться важке, зустрінеться і радісне: те та інше нам дає Господь. Важке – тому що саме темне, гірке, болісне нам посилає Господь, щоб принести в це світло, радість, тишу, і світле – щоб і нам долучитися до світла, бути дітьми світла.

Будемо йти разом, дбайливо, не забуваючи одне одного, і тоді до кінця року, коли ми озирнемося, виявиться, що прокладена одна пряма стезя, що ніхто не впав на краю дороги, ніхто не забутий, ніхто не обійдений, і що у багатьох у нашій малій громаді і через нас – у всьому світі – любов, світло, радість».