Престольне свято у селі Великій П’ятигірці

Щороку восени Велика П’ятигірка зустрічає престольний празник, Божественна благодать і радість приходять у село. Святкова Літургія збирає прихожан Свято-Хрестовоздвиженського храму і гостей із навколишніх сіл.
Двадцять сьомого вересня, коли листя чарує своєю красою, а зранку земля вже вкривається сріблястою памороззю, коли на зміну дощику раптом приходить тепло, коли птахи відлітають у теплі краї, Православна Церква відзначає велике свято – Воздвиження Чесного Хреста Господнього. Цього дня після відслуження Чину малого освячення води настоятель Свято-Хрестовоздвиженського храму с. Великої П’ятигірки ієрей Олександр Худяков звершив Божественну Літургію у співслужінні клірика Свято-Миколаївського собору м. Бердичева протоієрея Романа Натальчука та настоятеля храму Різдва Пресвятої Богородиці с. Озадівки протоієрея Ярослава Ігнатюка.

У престольне свято в храмі панує особлива атмосфера: трепетне мерехтіння свічок, всюди – різнобарвні квіти, принесені прихожанами, обличчя віруючих – умиротворені і світлі. До церкви поспішають старенькі бабусі, котрі знають і пам’ятають історію колишньої дерев’яної церкви, зруйнованої у радянські часи, з благоговінням приходять молодь парафії та маленькі діти. У святковий день вони прагнуть сповідатися і причаститися. З особливою увагою слухають люди проповідь улюбленого настоятеля – протоієрея Олександра Худякова, котрий тепло поздоровляє всіх зі святом: «Хрест – знамено нашого життя, Хрест є знаменом християнської правди. І так визначив Сам Спаситель: «Хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе і візьме хрест свій, і йде за Мною». Хрестом люди освячують свої думки й почуття, свої розум і серце, хрестом освячується все наше життя. Хрест святий вінчає храми Божі. Він є для нас утіхою в боротьбі й терпінні, є знаменом наших перемог. Вклонімося ж Хресту Господньому, будемо Воздвигати його з вірою, любов’ю і надією…»

І оживають в уяві віруючих давні події середини IV століття: віднайдення та прославлення – Піднесення Чесного Животворящого Хреста Господнього, які поєднані нашою святинею – Хрестом... Єдиними вустами і єдиним серцем священики та прихожани піднесено співають: «Хресту Твоєму поклоняємось, Владико, і Святе Воскресіння Твоє славимо!»

Під дзвін, що ллється, ніби з небес, з молитовними піснеспівами всі проходять Хресним ходом навколо храму. Радісні і променисті обличчя сяють добротою та теплом. Батюшка вітає всіх з престольним празником, щиро дякуючи за спільну молитву. Свято завершається спільною трапезою, яка з давніх часів вважається продовженням Богослужіння і християнського спілкування.