Сіє Слово Боже серед дітей.

«Ось вийшов сіяч, щоб посіяти. І як сіяв він зерна, упали одні край дороги, — і пташки налетіли, та їх повидзьобували. Другі ж упали на ґрунт кам'янистий, де не мали багато землі, — і негайно посходили, бо земля неглибока була; а як сонце зійшло, — то зів'яли, і коріння не мавши, — посохли. А інші попадали в терен, — і вигнався терен, і їх поглушив. Інші ж упали на добрую землю — зродили: одне в сто раз, друге в шістдесят, а те в тридцятеро. Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає».

Так, зерна знання про глибину і мудрість, добро й красу Слова Божого, яке ось уже більше тисячі літ вказує нам шлях до спасіння, сіє в серця учнів молодших класів Ружинської гімназії на уроках християнської етики Марія Андріївна Горшеніна.

Щовівторка, після основних занять, півтора десятка діток вивчають з нею Святе Письмо, Божі Заповіді, пізнають Божественну історію створення світу, вчаться молитися до Бога. Вчитель їм розповідає про поняття добра і зла, гріховності й високої моральності.

Кожен урок починається і закінчується молитвою. Під час бесід діти не лише уважно слухають розповіді Марії Андріївни, а й беруть участь у жвавих обговореннях, ведуть записи.

Важливо те, що вчитель не обмежується простим переказом тексту чи біблійного сюжету, а на їх підставі разом зі школярами розтлумачує ті чи інші вчинки з точки зору моральних та етичних засад, вчить впроваджувати ці високі цінності у життя дитини, її родини, класу, держави.

Доктор педагогічних наук, професор Мирослав Стельмахович, метою і завданням навчального предмета з християнської етики визначив формування особи школяра на засадах християнської моралі, плекання духовності, доброти, людяності, милосердя, чесноті, працьовитості, виховання духовно багатої особистості, яка усвідомлювала б свою відповідальність перед Україною і рідним народом.

Хотілося б вірити, що діти, виховані на таких засадах, в майбутньому зроблять життя трохи добрішим, світлішим, сповненим любові й розуміння.