У першу седмицю Великого посту Житомирський архієрей здійснює богослужіння в храмах єпархії.

У всі дні 1-ї седмиці вранці єпископ Никодим молився в Спасо-Преображенському кафедральному соборі м. Житомира, беручи участь в читанні і співі за богослужінням.

Цього року, згідно благочестивої традиції, єпископ Никодим протягом першої седмиці Великого посту здійснив архіпастирські візити до парафій і монастирського храму єпархії, де очолив за Великим повечір'ям читання Великого покаянного канону преподобного Андрія Критського, звертаючись до віруючих з повчальним словом і просячи у них прощення.

27 лютого - понеділок першої седмиці Великого посту.

У перший день Великого посту, єпископ Никодим молився в головному храмі єпархії - Спасо-Преображенському кафедральному соборі. Після закінчення богослужіння було звершено заупокійну літію з традиційним трикратним проголошенням: «Вічна ваша пам'ять, достоблаженні отці, брати і сестри наші, приснопоминаємі».

Також в цей день Владика прочитав першу частину покаянного канону в Спасо-Преображенському Тригірському чоловічому монастирі. В обителі, після богослужіння, Житомирський архіпастир побажав, щоб та молитовна справа, яку здійснюють насельники монастиря, приносила користь не тільки їм, а й людям, які відвідують храм монастиря.

Потім Його Преосвященство відбув у своє титульне місто, де в духовній перлині обласного центру - кафедральному соборі, архієрей очолив читання покаянного канону.
Після Великого повечір'я Житомирський святитель звернувся до прочан зі словом проповіді, в якому вказував всім на необхідність покаянного почуття в житті православного християнина, а також відзначав, що дні Святої Чотиридесятниці віруючі повинні присвятити тому, щоб долати в собі тяжіння гріха.

Потім Архіпастир прочитав молитви на початок Великого посту, в яких звучала прохання про те, щоб Господь допоміг кожному проявити бажання і рішучість виправити себе і відповідати тому імені, яке кожен носить у своєму серці, імені православного християнина.

28 лютого - вівторок першої седмиці Великого посту.

Вранці Преосвященніший Никодим, єпископ Житомирський і Новоград-Волинський молився в Спасо-Преображенському кафедральному соборі, а ввечері другу частину покаянного канону Його Преосвященство прочитав у двох храмах свого другого титульного міста - в Спасо-Преображенському храмі та Свято-Троїцькому кафедральному соборі Новоград-Волинського.

Під час архипастирського візиту Владика звертався до присутніх прочан зі словом настанови, в якому вказував на необхідність у дні Великого посту навчитися творити справи милосердя, щоб через добродійність ставати ближчими один до одного.

29 лютого - середа першої седмиці Великого посту.

Правлячий архієрей звершив літургію Передосвячених Дарів у Спасо-Преображенському кафедральному соборі. Слід зазначити, що для владики Никодима - це перша Літургія на Житомирській кафедрі. Його Преосвященству співслужили клірики собору і представники міського духовенства.

Після богослужіння єпископ Никодим звернувся до всіх присутніх із повчальним словом, в якому закликав віруючих в дні Святої Чотиридесятниці постом, молитвою і справами милосердя порушити в собі ревнощі про Бога і духовне життя.

Для довідки.

З давніх часів Православна Церква для особливого, побожного шанування св.Чотиридесятниці як часу строгого поста і покаяння, не здійснює священнодійства повної Літургії в дні Великого посту, крім субот і неділь, а здійснює Літургію Передосвячених Дарів. Ця Літургія, як показує сама назва її, відрізняється від Літургії св. Іоанна Златоуста та св.Василія Великого тим, що на ній пропонуються для Причастя Св. Дари, вже освячені напередодні на Літургії св. Василя Великого або св. Іоанна Златоуста. Тому на Літургії Передосвячених Дарів не буває приношень і освячення Святих Дарів.

Також в цей день Владика прочитав третю частину покаянного канону почергово в двох храмах Бердичева - в Свято-Нікольському соборі та Свято-Троїцькому храмі, де виголошував проповіді при великому зібранні віруючих, в яких підкреслював необхідність виховання свого розуму, своєї волі та своїх почуттів, щоб правильно йти по шляху духовного вдосконалення назустріч Господу.

1 березня - четвер першої седмиці Великого посту.

З ранку правлячий архієрей молився у кафедральному соборі, а вдень по черзі прочитав четверту, заключну частину покаянного канону в двох храмах Коростишева - в Свято-Троїцькому і Свято-Різдва Богородиці.

У своїх святительских проповідях з амвона Владика закликав людей, незважаючи на труднощі великопісного шляху, йти по ньому для лікування своїх сердець від пристрастей і пороків.

На закінчення Владика побажав, щоб дні Святої Чотиридесятниці допомогли нам багато чого зрозуміти в духовних справах, а найголовніше, щоб це усвідомлення справило благодатну зміну в нашому житті.

Після закінчення богослужіння єпископ Никодим ознайомився з ходом будівельних робіт храму Різдва Пресвятої Богородиці. В ході огляду Його Преосвященство дав ряд цінних вказівок і рекомендацій, а також висловив надію на те, що незабаром храм буде готовий до освячення архієрейським чином.

2 березня - п'ятниця першої седмиці Великого посту.

Єпископ Житомирський і Новоград-Волинський Никодим звершив Літургію Передосвячених дарів в Свято-Покровському храмі м. Житомира.

Його Преосвященству співслужили: секретар єпархії архімандрит Олексій (Овсянников), духівник єпархії архімандрит Гавриїл (Вардаєв) і духовенство храмів обласного центру.

Згідно Церковного уставу, по заамвонній молитві, архіпастир відслужив молебний канон вмч.Феодору Тирону і благословив коливо.

Після закінчення богослужіння єпископ Никодим звернувся до учасників молитовного зібрання зі словом повчання, на завершення якого попросив у прихожан прощення і надав парафіянам своє святительське благословення на проходження терени Святої Чотиридесятниці.

Для довідки.

У суботу першої седмиці Церква здійснює пам'ять св. великомученика Феодора Тирона, який в 362 році з'явився єпископу Антиохійському Євдоксію і наказав йому повідомити християнам, щоб вони не купували осквернену імператором Юліаном Відступником ідоложертовною кров'ю їжу, але вживали б коливо (відварені зерна пшениці). Цим спогадом Церква вселяє віруючим, що піст угодний Богу і ті, що постять, перебувають під особливим заступництвом Божим.