У Троїцьку батьківську поминальну суботу…

У Троїцьку батьківську суботу ми приходимо до храму, щоби молитовно згадати померлих, дорогих нашому серцю, і вшанувати їх пам'ять добрими справами. В п’ятницю ввечері правиться поминальна служба – парастас. Свята Церква молиться перед Господом за всіх одвіку спочилих православних. У ці дні заупокійні Богослужіння у Свято-Миколаївському соборі очолив благочинний Бердичівського округу, настоятель храму протоієрей Віталій Бойков у співслужінні соборного духовенства.

Парастас у перекладі з грецького означає «клопотання». Парастас – особливе молитовне поминання тих, кого вже немає з нами, але душі їх живі і потребують молитовної підтримки. Це не тільки духовне подаяння, не лише прояв нашої любові, але й допомога нам самим у спасінні душі.

П’ятниця, вечірнє заупокійне Богослужіння… Білі квіти, біле облачення священнослужителів як символ чистоти і народження у вічне життя… Звучить 17-а кафізма, яка є для покійних підтвердженням їх надії на Воскресіння і життя вічне, а для нас – живих, котрі сумують за померлими, – втіху, адже розлука обов'язково закінчитися Воскресінням. У тиші Свято-Миколаївського собору віруючі моляться за упокій спочилих… І відчуваються світлий смуток й розчулення і водночас особлива радість, умиротворення та сподівання, що ті, хто відійшов у вічність, чують наші молитви и нескінченно вдячні нам. У такі хвилини вся Церква молиться перед Господом за своїх від віку спочилих братів і сестер. У такі хвилини, ділиться думками прихожанка Наталія Запорожець, згадуються померлі рідні, особливо – батьки: «Ніби відбувається невидиме спілкування з ними, і настає душевне полегшення. Благодатно побувати на таких службах. І слава Богу, що є можливість прийти до храму, подати записку, помолитися за тих, кого вже немає з нами у земному житті, щоби вони отримали прощення гріхів та упокоїлися…»
Отець благочинний звернувся до віруючих: «Церква напередодні Святої П'ятидесятниці звершує поминання всіх одвіку спочилих православних християн. Сьогодні ми звершуємо поминання померлих у правій вірі».

Сьомого червня, у Троїцьку батьківську суботу, у Свято-Миколаївському соборі після Божественної Літургії була звершена Вселенська панахида. «Упокой, Господи, душі спочилих рабів Твоїх… Господи, упокой спочилих воїнів… Господи, упокой безвинно убієнних… Господи, упокой немовлят…»

Поминальна субота – день нашої особливої ревності, коли померлим подаються розрада і велике полегшення. «Вони тішаться, що ми, залишивши всі справи, молимося за них у храмі, – щиро говорить прихожанка Надія Ніколайчук. – І радіють, що ми не забуваємо про них. У такі дні ніби відбувається зустріч із нашими спочилими рідними та близькими».

Розмірений спів півчих, особлива тиша, трепетне сяйво свічок, схилені у зажурі голови і щирі молитви, які є головною і неоціненною допомогою для тих, котрі пішли у світ інший... Вічна їм пам’ять… Молитва послужить і нам, оскільки «Блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть…»

«Церква, як любляча Матір, піклується про своїх дітей: і живих, і спочилих, – слухали віруючі проникливі слова проповіді благочинного Бердичівського округу протоієрея Віталія Бойкова. – Адже у Бога немає мертвих, у Бога всі –живі. І Церква постійно звершує поминання спочилих. Поминальні суботи – дні особливої молитви за померлих. Їх душі волають до нас, вони потребують наших молитов, бо самі не мають можливості відмолити свої гріхи, покаятися… Бо скінчився шлях земний, минув час, відпущений їм Господом. Звершуючи соборну поминальну молитву, ми виконуємо Божу Заповідь любові. Любов не обмежена земним буттям… У такі дні ми приносимо свої пожертви, головною з яких є наша любов. І пам’ять про спочилих залишається в наших серцях…
Вселенські поминальні суботи звершуються всім православним світом. У Троїцьку батьківську суботу, напередодні П’ятидесятниці, Церква закликає нас звершувати поминання всіх померлих благочестивих праотців, отців, братів і сестер наших, тому що в день Святої Трійці відбулося викуплення світу силою Животворящого Святого Духа. І немає перепон нашим молитвам, і не висихає наша любов із плином часу, а тільки зміцнюється… Нехай Всемилостивий Бог упокоїть душі ваших спочилих рідних».

Святитель Іоанн Златоуст говорив: «Постараємося, скільки можливо, допомагати покійним замість сліз, замість ридань, замість пишних гробниць – нашими про них молитвами, милостинями і приношеннями, щоби таким чином і їм, і нам отримати обітовані блага».

У ці дні слід написати записку в храмі, подати милостиню за упокій душі всіх своїх родичів і близьких і щирою та гарячою молитвою засвідчити свою любов до них.

Зі святими упокой, Христе, душі рабів Твоїх…