З молитвою до Бога

20.10.2022

В мене зброя – молитва і хрест,
І до Бога здіймаю я руки,
Бо народ України увесь
Зазнає наруги і муки!
Я молюсь за стареньких батьків,
За померлих усіх немовлят,
Чуєш, Господи, янголів спів?
О, як рани сердечні болять!
За жінок і дівчат молодих,
Що насилля терпіли і жах,
За розстріляних діток малих,
Скільки болю в тих ясних очах!
Буча, Харків, Гостомель, Ірпінь,
Маріуполь, Херсон, Бородянка...
Все в вогні! Де свій погляд не кинь,
Розбомбили лихі окупанти.
Проливаються сльози і кров,
І натягнуті нерви, як струни.
Де ж ота ваша «братська любов»?
Ви її спакували у труни?!
Ви її показали тоді,
Як відрізали дідові руки?!
Як страждав він, коли у вогні,
Догорали згвалтовані внуки?!!!

Я до Бога... Я слізьми прошу...
Серце плаче, я біль свій несу…

Валентина Козачук,
клірошанка Свято-Миколаївського собору м. Бердичева.

Роздiл: 
Новости Благочиний