Різдвяне послання митрополита Житомирського і Новоград-Волинського НИКОДИМА 2026

Різдвяне послання митрополита Житомирського і Новоград-Волинського НИКОДИМА боголюбивим пастирям, чернецтву і всім вірним чадам Житомирської єпархії Української Православної Церкви 2026

На небі ликують ангели,
люди нині радіють,
веселяться всі створіння
з народженого у Вифлеємі
Спаса Господа.

(Стіхіра літії Великого повечір’я)

Христос Рождається!

Возлюблені у Христі всечесні отці, дорогі брати та сестри!

Від щирого і сповненого духовної радості серця вітаю усіх Вас із величним святом Різдва Господа і Спасителя нашого Іісуса Христа!
Неосяжне і вкрите Божественною таємницею дивовижне з’явлення видимим образом у світ земний Христа являє собою незмірну і надвелику любов Отця Небесного до Свого творіння. За всесильним Божим задумом, який очікуванням проходить через роки і тисячоліття, нарешті “Слово стає плоттю” (Ін. 1:14).

Христос приходить у видимий світ тоді, коли на землі панує гріх, який немічна людина уже не в змозі здолати. Розділення землі та Неба, відсутність спілкування з Богом та заражена гріхом людська природа, яка не відчувала ні миру ні радості, залишали для людини лиш безвиняткову вічність - перебування у темряві.

Однак Старий Завіт зберігав у своїй скарбниці велику надію про сповнення священної обітниці того, що сім’я жінки зітре голову змія. Свідками цих слів, сказаних у Раю, були Адам і Єва, а смиренно доповнив слова Творця Його пророк: “І скажуть в той день: Це наш Бог, що на Нього ми мали надію і Він спас нас! Це Господь, що на Нього ми чекали…” (Іс 25,9).

Спаситель, будучи Всесильним Богом, не приходить на землю за присутності Небесного воїнства, не являє Себе у силі і славі, але тихо і смиренно народжується беззахисним Немовлям в убогому вертепі, серед худоби, адже не знаходиться місця у затишних оселях Віфлеєму. У цю таємничу ніч Небо схилилось до грішної землі.

Яскрава і незвична Небесна зірка, вказуючи шлях, веде із далекого сходу волхвів із дарами, пастухи, милуючись ангельським співом, йдуть до Богонемовляти і проповідують чудо, дивується Іосиф, споглядаючи Бога на сіні у яслах. Людство отримує Дар, більший від всіх скарбів світу - любов, яка не знає межі.

Різдво Христове, як неосяжна для вселенної подія, не просто змінює русло земного буття. Прийшовши у світ видимий, Бог приніс довгоочікуваний мир, який знову дав можливість із непохитною у вірі надією підіймати людські очі до Неба. Темряву безповоротньо і навіки засвітило Світло, яке темрява не змогла огорнути. Пізніше про це скаже сам Спаситель: “Я є Світло для світу” (Ін 8:12).

Свято Христового Різдва із трепетом у серці завжди зустрічається нашим православним і Боголюбивим українським народом. Ми звикли благодать цього величного торжества розділяти спільною молитвою у храмі, нашими унікальними і співучими колядками та вінчуваннями, традиційним домашнім затишком серед рідних та близьких. Це ті давні традиції, що із покоління в покоління передавали нам наші предки, які, живучи в добрі чи скруті, упевнено в чистоті та істині берегли духовну скарбницю різдвяних традицій.

Проте серед таємничої і неосяжної для людського розуму різдвяної радості, наші серця продовжують сколихатись від уже нажаль звичного для нас слова “війна”. Це кровопролитне диявольське дійство продовжує нещадно крокувати нашою рідною землею, відбираючи людські життя, ламаючи долі, лишаючи дітей сиротами, а матерів без останньої надії. Кожного дня ми чуємо про жахливі наслідки цього руйнівного безумства, яке є соромом XXI століття перед лицем нашого Творця.

Наша Українська Православна Церква, будучи також сьогодні скутою у своїй місійній діяльності, щоденно і коліноприклонно, устами ієрархів, духовенства та мільйонів віруючих просить примирене Різдвом Господнім Небо про мир та припинення кровопролиття. Ми молимо Бога, який нині і предвічно народжується, щоб усі наші Захисники живими і неушкодженими повернулися до своїх домівок і Родин. Ми віримо, що лиш Всесильний Творець може Своєю десницею зупинити смертоносну війну, адже Він є єдиним Переможцем гріха, смерті та прокляття.

Своїм Різдвом Бог сьогодні відвідує серця наших мужніх воїнів, які зустрічають це торжество на передовій, в окопах і жахливих умовах військового часу, Христос народжується через наших незламних людей, які діляться своїм житлом і останнім хлібом для тих, хто втратив свої оселі і надію на майбутнє. Різдвяне диво Спаситель дарує через лікарів, які рятують поранених і наближених до останнього подиху. Бог являє Себе у світ земний, витираючи сльози матерів і дітей, обіймає Своєю любов’ю усіх, хто своє життя віддав заради ближнього.

Віфлеємська зірка сьогодні сяє над нашим прекрасним українським Небом, тисячі вірян сьогодні перебувають у спільній різдвяній молитві в наших храмах і монастирях, хтось, через виклики сьогодення у будинках та пристосованих для загальної молитви приміщеннях. Але усі єдиним серцем і душею славлять Бога, який явив Себе у плоті.

Тож нехай народжений від Діви Христос Спаситель рясно засяє миром і благодаттю у кожному віруючому серці, нехай Його Божественна любов огорне наші душі торжеством віри, любові і надії.

Христос Рождається! Славімо Його!

+ Никодим,
Митрополит Житомирський
і Новоград-Волинський

Різдво Христове 2026 р.
м. Житомир.